Американська гостя підкорює Європу

Історія картоплі в Європі почалася у XVI столітті, коли іспанські конкістадори привезли її з південноамериканських Анд. Спочатку європейці вирощували картоплю як декоративну рослину – їх зачаровували її екзотичні квіти. Бульби вважали отруйними, і недарма: перші дегустатори часто труїлися, намагаючись їсти зелені плоди картоплі замість підземних бульб.

Цікавий факт: французький агроном Антуан-Огюст Пармантьє, щоб переконати співвітчизників у цінності картоплі, вдався до хитрощів. Він виставив охорону навколо картопляного поля вдень, але наказав не охороняти його вночі. Селяни, побачивши варту, вирішили, що там росте щось надзвичайно цінне, і почали красти картоплю вночі – саме цього й добивався Пармантьє.

Закарпатський опір

На Закарпаття картопля потрапила у XVIII столітті через Австрійську імперію. Марія Терезія та її син Йосип II активно просували культивування картоплі як засіб боротьби з голодом. Проте місцеве населення зустріло нову культуру з недовірою та забобонами.

Селяни називали картоплю “чортовими яблуками” та відмовлялися її саджати. Побутувала думка, що картопля висмоктує з ґрунту всі поживні речовини і після неї нічого не росте. Були навіть випадки, коли люди закопували бульби в землю цілими, не розрізаючи на частини, і дивувалися, чому нічого не росте.

Рятівниця від голоду

Поступово картопля довела свою цінність. Під час неврожаїв зернових саме вона рятувала людей від голодної смерті. Картопля давала стабільні врожаї навіть у гірських районах, де було складно вирощувати зернові. У XIX столітті вона вже міцно увійшла в раціон закарпатців.

Особливо важливою картопля стала для горян. На високогірних ділянках, де інші культури не давали достатнього врожаю, картопля росла чудово. Вона витримувала і холод, і дощі, забезпечуючи стабільне джерело харчування.

Цікаві факти

Мало хто знає, але перші картоплі, завезені в Європу, були фіолетовими. Звичний нам білий колір м’якоті – результат селекції. У високогірних районах Анд досі вирощують картоплю найрізноманітніших кольорів: від темно-синьої до яскраво-рожевої.

На Закарпатті довгий час існувала традиція садити картоплю на Благовіщення. Вважалося, що посаджена цього дня картопля дасть найкращий урожай. Хоча наукового підтвердження це не має, традиція місцями зберігається й досі.

Деруни по-закарпатськи: секрети ідеальної страви

А тепер – обіцяний рецепт традиційних закарпатських дерунів, які тут називають “ресильованиками” або “кремзликами”.

Інгредієнти:

1 кг картоплі, 1 середня цибулина, 2 яйця, 3-4 столові ложки борошна, сіль та перець за смаком, олія для смаження.

Приготування:

Головний секрет ідеальних дерунів – правильно підібрана картопля. Найкраще підходять сорти з високим вмістом крохмалю. Картоплю треба терти на дрібній тертці, а цибулю – на найдрібнішій. Затерту масу слід відразу використовувати, не даючи їй стояти.

За старовинною закарпатською традицією, деруни смажать на свинячому смальці – так вони набувають особливого смаку. Проте можна використовувати і звичайну олію. Важливо: сковорідка має бути дуже добре розігріта, а олії достатньо, щоб деруни не прилипали.

Особливістю закарпатських дерунів є те, що їх роблять тоншими, ніж в інших регіонах. Це дозволяє досягти ідеальної хрусткості. Подають їх традиційно зі сметаною або грибним соусом.

Порада від досвідчених господинь: якщо картопляна маса пустила багато соку, його можна злити, але не весь – трохи крохмальної води потрібно залишити для кращого скріплення маси.

Епілог

Сьогодні картопля – невід’ємна частина закарпатської кухні та культури. Щорічно в різних містах регіону проводяться фестивалі, присвячені стравам з картоплі. І хоча шлях цього овоча до наших земель був непростим, сьогодні важко уявити, як би виглядала закарпатська кухня без “другого хліба”.