У затишній сільській хаті, де вікна прикрашені мереживними фіранками, а на підвіконні квітнуть червоні герані, народжується справжнє кулінарне диво – деруни. Цей рецепт, немов старовинна легенда, передається з покоління в покоління, зберігаючи в собі тепло бабусиних рук та аромат дитинства.

Історична довідка: Деруни, або ж драники, як їх називають у Білорусі, мають глибоке коріння в слов’янській кухні. Ця страва з’явилася ще в ті часи, коли картопля тільки починала свій тріумфальний хід Європою. Спочатку її сприймали з недовірою, вважаючи “чортовим яблуком”, але згодом вона стала справжньою годувальницею для багатьох народів. Деруни швидко завоювали любов українців, ставши невід’ємною частиною національної кухні.

 

Деруни – це не просто страва, а справжній кулінарний феномен з багатою історією та різноманітністю рецептів. Ця проста, але надзвичайно смачна страва з тертої картоплі завоювала серця не лише українців, а й жителів багатьох інших країн.

Походження дерунів оповите легендами та дискусіями. Деякі дослідники вважають, що ця страва прийшла до нас від білорусів, відомих своєю любов’ю до картоплі. Інші наполягають на суто українському походженні, вказуючи на давню традицію приготування страв з перетертих овочів в нашій кухні. Як би там не було, деруни міцно вкоренилися в українській кулінарній культурі, особливо в західних та північних регіонах країни.

Цікаво, що аналоги дерунів можна знайти в багатьох країнах світу. Від Польщі до Швейцарії, від Німеччини до Америки – скрізь є свої версії цієї страви. Кожна країна дала їй свою назву: “драники”, “картопляні пляцки”, “терчаники”, “кремзлики” – це лише деякі з них.

В Україні деруни набули особливого статусу. Їх готують і в будні, і на свята. Наприклад, на Благовіщення пісні деруни стали традиційною стравою. А в неділю часто готували класичні деруни без начинки.

Різноманітність рецептів дерунів вражає. Їх готують з яйцем, м’ясом, грибами, сиром, подають зі сметаною, ряжанкою, смаженою цибулею чи шкварками. Розмір терки та спосіб приготування впливають на текстуру, колір та аромат страви.

Цікаво, що перший письмовий рецепт дерунів з’явився ще у 1830 році в куховарській книзі Яна Шиттлера. А в часи Голодомору 1932-1933 років люди, намагаючись вижити, готували “чорні мартопляци” – деруни з посушеного листя, щавлю та інших підручних інгредієнтів.

Популярність дерунів настільки велика, що в 2009 році в Коростені на Житомирщині їм навіть встановили пам’ятник!

Готувати деруни – справжнє мистецтво. Кожна господиня має свій особливий рецепт, який часто залежить від наявних інгредієнтів та власної фантазії. Але основа завжди одна – тертая картопля, яка перетворюється на золотисті, хрусткі ззовні та ніжні всередині оладки.

Отже, деруни – це не просто їжа. Це частина нашої культури, історії та традицій. Кожен дерун на вашій тарілці – це маленька подорож у світ смаків та ароматів, які об’єднують покоління та країни.

Інгредієнти :

• 10 картоплин
• 1 зубчик часнику, гострого
• 1 яйце
• 5-6 ст. л. борошна
• 1/4 склянки молока
• 100 г шинки, ароматної та соковитої
• 100 г твердого сиру
• 5 ст. л. манної крупи для хрусткої панірівки
• 1 ч. л. сушеного базиліку, запашного
• 1/2 ч. л. карі, екзотичного, як далекі мандри
• Соняшникова олія для смаження
• Сіль та чорний мелений перець за смаком, щоб підкреслити характер страви

Приготування:

1. Почніть з того, що очистіть картоплю від шкірки, . Перекрутіть її разом з часником на м’ясорубці – це перші акорди нашої кулінарної мелодії.
2. Віджміть зайвий сік з картопляної маси – нехай вона стане міцною та пружною.
3. Додайте до картопляного пюре яйце, молоко, борошно, сіль та перець. Змішайте все з любов’ю та ніжністю – ви створюєте не просто тісто, а основу для маленьких кулінарних шедеврів.
4. Тепер настав час для творчості! Сформуйте з тіста невеликі коржики, в центр кожного покладіть шматочок шинки та сиру. Заліпіть краї, формуючи котлетку – ніби ховаєте маленький скарб.
5. Приготуйте панірування, змішавши манну крупу, залишки борошна, сушений базилік та карі.
6. Обваляйте кожен дерун у паніруванні, надаючи йому остаточного вигляду.
7. Розігрійте на сковороді соняшникову олію – нехай вона стане гарячою. Обсмажте деруни з обох боків до утворення золотистої скоринки – це момент, коли проста страва перетворюється на витвір мистецтва.

Поради від шеф-кухаря:

• Не бійтеся експериментувати з начинкою. Крім традиційної шинки та сиру, спробуйте додати гриби, різні види м’яса або навіть фрукти для солодкого варіанту.
• Щоб деруни були більш пишними, додайте трохи соди, погашеної оцтом.
• Картоплю краще натирати на дрібній тертці – так деруни вийдуть ніжнішими.
• Якщо хочете отримати більш хрустку скоринку, додайте в тісто трохи крохмалю.
• Смажте деруни на середньому вогні, щоб вони встигли просмажитися всередині, але не підгоріли зовні.

Цікавинки:

• У різних регіонах України деруни мають свої особливості. На Поліссі їх часто готують з додаванням гречаного борошна, а на Закарпатті – з кукурудзяного.
• В деяких селах існує традиція готувати величезний дерун на всю родину, який може досягати півметра в діаметрі!
• У давнину деруни вважалися їжею бідняків, але згодом стали улюбленою стравою всіх верств населення.

Подача : Викладіть гарячі деруни на тарілку, прикрасьте свіжою зеленню . Подавайте зі сметаною, або зі смаженою цибулею, чий аромат нагадає про теплі літні вечори.

Насолоджуйтесь цим кулінарним дивом, діліться ним з рідними та близькими. Нехай кожен дерун стане маленьким посланцем щастя та радості у вашому домі. Адже в кожному з них – частинка душі України, її багатої історії та неповторної культури.

Смачного вам, і нехай ваша кухня завжди буде місцем, де народжуються не лише смачні страви, але й теплі спогади та нові традиції!